Правильно: фарту́х — із наголосом на другому складі, на літері «у». Наголос у цьому слові нерухомий: він залишається на «у» в усіх відмінкових формах однини й множини.
Правильний наголос у слові «фартух»
Нормативна вимова — фарту́х, а не фа́ртух. «Фартух» — іменник чоловічого роду, яким називають одяг, що його надягають поверх іншого вбрання, аби захистити його від бруду під час роботи чи готування.
Наголос не змінюється, коли слово відмінюється. Це зручно перевірити на знайомих формах: фарту́ха, фарту́хом, на фарту́ху. У кожній із них голосом виділяємо склад «ту».
Перед приготуванням вечері кухар одягнув чистий фарту́х. Мама пов’язала доньці новий фарту́х із великою кишенею. В обох реченнях іменник стоїть у знахідному відмінку, і наголос той самий — на «у».
Як наголошувати слово в різних відмінках
Щоб не сумніватися у вимові, можна звіритися з таблицею. У ній наголос позначено в кожній формі. Зверніть увагу: змінюється закінчення, але не місце наголосу.
| Форма | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний відмінок | фарту́х | фарту́хи |
| Родовий відмінок | фарту́ха | фарту́хів |
| Давальний відмінок | фарту́хові / фарту́ху | фарту́хам |
| Знахідний відмінок | фарту́х | фарту́хи |
| Орудний відмінок | фарту́хом | фарту́хами |
| Місцевий відмінок | на фарту́ху, на фартухові, у фарту́сі | на фарту́хах |
У реченні вибір відмінкової форми залежить від зв’язку з іншими словами: «немає фарту́ха», «подарувала фарту́хові», «витерла руки фарту́хом», «пляма на фарту́сі». У кожному прикладі наголошений склад той самий.
Множину теж вимовляйте з наголосом на «у»: фарту́хи, фарту́хів, фарту́хам, фарту́хами. Не переносіть наголос на закінчення: форми на зразок «фартухи́» чи «фартуха́м» — помилкові.
Типова помилка: «фа́ртух»
Найчастіше помиляються в називному відмінку однини: кажуть «фа́ртух», виділяючи перший склад. Запам’ятайте протилежне: початкове «фарт-» не наголошене, а голосний «у» звучить чітко й виразно.
Інша помилка — вважати, що в непрямих відмінках наголос пересувається на закінчення. Це не так: правильно фарту́ха, фарту́хом, фарту́хам. Якщо під час відмінювання сумніваєтеся, спершу назвіть початкову форму — фарту́х, а потім збережіть наголос на тому самому складі.
Для порівняння можна подивитися, як наголошують інше українське слово, у матеріалі про вимову слова «русло» в різних формах. А якщо питання стосується не вимови, а написання складного слова, окремий приклад розібрано у статті про написання й відмінювання слова «перекотиполе».
Як легко запам’ятати наголос
Найпростіша підказка — пов’язати слово з його найкоротшою формою: фарту́х. Промовте його вголос і трохи виразніше скажіть склад «ту». Потім повторіть за відмінками: фарту́х — фарту́ха — фарту́хом. Наголос не зрушує, навіть коли змінюється закінчення.
Можна також запам’ятати ритмічну фразу: «Фарту́х на мені — наголос на “у”». Вона не замінює словника, але допомагає швидко згадати правильну вимову. Ще один спосіб — промовляти слово разом із типовим словосполученням: «чистий фарту́х», «у фарту́сі», «працювати у фарту́сі».
Як перевірити себе
- Назвіть початкову форму: фарту́х.
- Змініть слово: фарту́ха, фарту́хом, фарту́хові.
- Переконайтеся, що в кожній формі наголошуєте «у», а не перший склад чи закінчення.
Якщо ви звикли вимовляти «фа́ртух», потренуйтеся спершу на парах «фарту́х — фарту́ха» і «фарту́х — фарту́хом». Коротке повторення вголос допоможе закріпити правильний наголос у звичайному мовленні.
Як правильно: фа́ртух чи фарту́х?
Правильно — фарту́х, із наголосом на другому складі, на літері «у».
Чи змінюється наголос у слові «фартух» під час відмінювання?
Ні. Наголос нерухомий: фарту́ха, фарту́хом, фарту́хам.
Як правильно сказати: фартухи́ чи фарту́хи?
Правильно — фарту́хи, з наголосом на «у».
Як наголошувати слово «фартух» у місцевому відмінку?
Правильно: на фарту́ху, на фартухові, у фарту́сі.
