Микола Хвильовий — не паспортне ім’я, а псевдонім. Відповідь на головне питання коротка: справжнє прізвище письменника — Фітільов. У тестах з української літератури це питання трапляється постійно, тож нижче зібрано все одним блоком: повне ім’я, дати, сім’ю та всі чотири літературні маски автора.
Справжнє ім’я та походження прізвища Миколи Хвильового
Повне ім’я письменника — Микола Григорович Фітільов. Народився він 1 (13) грудня 1893 року в Тростянці: перша дата — за старим стилем, друга — за новим. Тоді це було село Харківської губернії, нині — місто на Сумщині. Помер автор 13 травня 1933 року в Харкові.
Прізвище Фітільов письменник не обирав — воно дісталося від батьків. Батько, Григорій Олексійович, працював народним учителем: так за часів Російської імперії називали вчителів початкових сільських шкіл. Він походив зі збіднілого дворянського роду — колись шляхетної сім’ї, яка втратила статки. Мати, Єлизавета Іванівна, у дівоцтві мала прізвище Тарасенко. Отже, справжнє прізвище — це сімейний спадок, а не авторська вигадка.
Літературне ім’я Хвильовий автор створив сам — від слова «хвиля». Революцію 1917 року і події після неї багато хто сприймав як величезну хвилю, яка знесе старе життя. Для молодого письменника нове прізвище стало символом змін, неспокою і руху вперед. Промовисті псевдоніми в літературі 1920-х були звичаєм: ім’я одразу говорило про позицію автора.
Усі літературні псевдоніми письменника
Один підпис на все життя — не про цього автора. У 1920-х літератори часто ховалися за кількома іменами: серйозну прозу відокремлювали від сатири. Фейлетон — короткий сатиричний текст на гостру тему дня, і саме для таких матеріалів маски були особливо доречними.
Усього Фітільов мав чотири псевдоніми. Ось усі назви з поясненням, для чого слугувала кожна.
На тестах найчастіше перевіряють основне ім’я, а от жіночий підпис Юлія Уманець — улюблений варіант складніших завдань: за ним ховається чоловіче ім’я, і цю пару найлегше переплутати. Якщо у питанні трапляться Стефан Кароль чи Дядько Микола — відповідь усе одно одна: Фітільов. У біографічних довідках же зазвичай згадують лише основне ім’я та справжнє прізвище.
Справжні прізвища письменників Розстріляного відродження для НМТ
Завдання на відповідність «псевдонім — справжнє прізвище» у тестах трапляються регулярно. Матеріал для них складачі беруть здебільшого з 1920–1930-х років. Розстріляне відродження — це назва покоління українських митців тієї доби, яке радянська влада знищила фізично або зламала духом.
Більшість цих авторів загинула чи потрапила до таборів у 1930-х, тому справжні імена надовго зникли з офіційних підручників. Ось п’ять пар, які входять практично в кожну збірку тестових завдань.
| Літературний псевдонім | Справжнє прізвище |
|---|---|
| Микола Хвильовий | Фітільов |
| Остап Вишня | Губенко |
| Іван Багряний | Лозов’ягін (Лозов’яга) |
| Олесь Досвітній | Скрипаль |
| Василь Еллан-Блакитний | Елланський |
Пари запам’ятовуються швидше, якщо вчити їх по дві-три на день, а попередні повторювати наступного ранку. Простий тренувальний прийом: закрити праву колонку і назвати прізвища напам’ять. З Іваном Багряним є нюанс — у відповідях зустрічаються обидва варіанти, Лозов’ягін і Лозов’яга, і кожен вважається правильним.
Місце Хвильового в українській літературі
Хвильовий був не лише прозаїком, а й організатором літературного життя. У 1925 році він став засновником і головою Вільної академії пролетарської літератури, коротше — ВАПЛІТЕ. Це харківське об’єднання найсміливіших авторів епохи діяло до 1928 року. Туди входили Микола Куліш, Юрій Яновський та Олександр Довженко.
Найвідоміший твір — психологічна новела «Я (Романтика)» 1923 року, яка увійшла до збірки «Сині етюди». «Психологічна» означає, що в центрі — думки і почуття людини, а не зовнішні події. Окрім прози, письменник писав памфлети — гострі сатиричні виступи у формі публіцистики. Найвідоміший із них — «Україна чи Малоросія?» (1926) з гаслом «Геть від Москви! Дайош психологічну Європу!»: це заклик орієнтувати українську культуру на європейські взірці, а не на московські.
Життя митця обірвалося 13 травня 1933 року. У харківському будинку «Слово», де мешкали українські письменники, Хвильовий застрелився — на знак протесту проти сталінського терору та Голодомору. Після цього його книжки на десятиліття прибрали з бібліотек. До читачів вони повернулися тільки наприкінці 1980-х років, а в шкільну програму автор увійшов уже в незалежній Україні.
