Крилаті сандалі, крилатий капелюх і жезл, обвитий двома зміями, — за цими прикметами давні греки одразу впізнавали Гермеса. Він був одним із дванадцяти головних богів Олімпу, вісником Зевса та покровителем усіх, хто перебуває в дорозі. Водночас його вважали найхитрішим з олімпійців — богом, якого любили і купці, і мандрівники, і злодії.
Хто такий Гермес: походження та еволюція образу
Гермес — син верховного бога Зевса та німфи Маї. Мая була однією із семи сестер-плеяд, дочок титана Атланта — того велета, який, за міфом, тримає на плечах небесне склепіння. Народився бог на горі Кіллені в Аркадії, гірській області на Пелопоннесі. Уже в перший день життя немовля виявило свій норов, але про це — у розділі про міфи.
Головна риса Гермеса — рух. Він вільно пересувався трьома світами: піднімався на Олімп до богів, ходив серед людей і спускався у підземне царство мертвих. Іншому олімпійцю такого права не давали. Тому найвідповідальніші справи завжди опинялися в руках саме цього бога.
Образ бога змінювався століттями. Найдавніші, мікенські часи (XV–XIII століття до нашої ери) знали Гермеса як бога родючості й захисника пастухів: він наглядав за отарами та охороняв дороги. Пізніше до цих ролей додалася торгівля — купці вірили, що бог допомагає укласти вигідну угоду. Ще згодом він став уособленням дипломатії та спритного розуму. Римляни згодом «перейняли» його під ім’ям Меркурій і шанували так само як покровителя торгівлі.
Найпомітніший слід культу — герми. Так греки називали чотиригранні кам’яні стовпи, зверху яких висікали голову бога. Їх ставили вздовж доріг, на перехрестях і біля міських воріт: стовпи позначали межі та слугували оберегами для подорожніх. Ім’я бога часто пов’язують саме з цими скульптурами, хоча частина мовознавців таке пояснення заперечує.
Сфери заступництва та обов’язки бога
Функцій у Гермеса було більше, ніж у більшості олімпійців. Арес керував війною, Гефест — ковальством, а Гермес відповідав одразу за купу справ. Причина проста: бог, який швидко добирається будь-куди, природно перейняв турботу про всіх, хто в дорозі, та про всі справи, що вимагали швидкості.
- Вісник і посланець олімпійських богів: передавав накази Зевса іншим богам і смертним, а їхні відповіді доставляв назад на Олімп.
- Психопомп, провідник душ (з грецької — «той, хто веде душі»): супроводжував тіні померлих до підземного царства Аїда.
- Покровитель торгівлі, прибутку та купців: допомагав укладати вигідні угоди й вести чесний обмін.
- Заступник мандрівників, пастухів і послів: оберігав людей у далекій дорозі та гарантував послам недоторканність на чужій землі.
- Бог хитрощів, спритності, красномовства та злодіїв: допомагав ораторам переконувати слухачів, а спритним — вислизати з пасток.
- Покровитель атлетів, гімнастики та молоді: його статуї традиційно ставили в гімнасіях і палестрах — спортивних школах давніх греків.
Додається до переліку ще одна роль — бог щасливого випадку. Перед початком справи йому кланялися гравці та купці, сподіваючись на вдачу. Подорожні ж залишали біля герм каміння: кожен додавав свій камінець до купи на щасливий шлях. Такий простий подарунок був найдоступнішим способом здобути прихильність бога дороги.
Символи та атрибути Гермеса
У мистецтві Гермес — завжди юнак у дорозі: стрункий, у короткому дорожньому вбранні, зі швидкою походою. Греки бачили в ньому втілення руху та швидкості. Найвідоміше втілення бога — скульптура «Гермес із немовлям Діонісом» майстра Праксітеля, яку археологи знайшли під час розкопок в Олімпії.
| Атрибут (назва) | Призначення і значення в міфах |
|---|---|
| Кадукей | Золотий жезл глашатая, обвитий двома зміями та увінчаний крильцями. Символ примирення, недоторканності вісника та влади над сном. |
| Таларії | Золоті крилаті сандалії, які дарували здатність миттєво літати над землею та морськими хвилями зі швидкістю вітру. |
| Петас | Крилатий капелюх із широкими крисами, подекуди у вигляді дорожнього шолома. Захищав мандрівника від сонця та негоди. |
| Ліра та сиринга | Семиструнну ліру Гермес зробив власноруч із панцира черепахи та жил, а сирингу — пастушу багатоствольну сопілку — винайшов пізніше для гри на пасовищах. |
Кадукей нерідко плутають із посохом Асклепія — палицею бога медицини, обвитою однією змією. Обидва знаки дійшли до наших днів: посох став символом лікарів, а жезл зі зміями залишився знаком вісників, дипломатів і торгівлі. Тож якщо бачите палицю з двома зміями — перед вами атрибут саме Гермеса.
Головні міфи та подвиги Гермеса
Найжвавіша історія сталася в день народження бога. Немовля, щойно покладене в колиску, вислизнуло з печери на Кіллені й дісталося Піерії, де паслося стадо Аполлона. Гермес викрав корів, а копита тварин обмотав гілками — ті стирали сліди, і погоня не могла знайти злодія. Давній гімн, присвячений Гермесу, розповідає саме цю історію.
Аполлон викрив крадіжку й привів братa на суд до Зевса. Гермес не розгубився: він дістав ліру, яку встиг зробити з панцира черепахи, жил і тростини, та заграв. Музика так зачарувала Аполлона, що той віддав стадо за інструмент. Пізніше Гермес зробив ще й сирингу — багатоствольну пастушу сопілку, — і за неї отримав від брата золотий жезл, майбутній кадукей.
Другий відомий сюжет — перемога над велетнем Аргусом. У чудовиська було сто очей, і воно ніколи не спало цілком: поки одні очі заплющувалися, інші лишалися відчиненими. Гера поставила Аргуса сторожити Іо, кохану Зевса, яку перетворила на корову. За наказом батька Гермес довго грав для вартового на сопілці та розповідав довгі історії, доки всі сто очей не закрилися. Тоді він відтяв велетневі голову — і отримав за це прізвисько Аргіфонт, «вбивця Аргуса».
Доручення Зевса Гермес виконував і для героїв. Персеєві він дав кривий меч (за іншими версіями — серп), яким той відтяв голову Медузі Горгоні. Одіссеєві — чарівне зілля «молі», що вберегло героя від чар чаклунки Цирцеї. Під час Троянської війни бог таємно провів старого царя Пріама крізь грецький табір до намету Ахілла, щоб той викупив тіло сина Гектора. А ще Гермес визволив із полону бога війни Ареса, якого велетні Алоади замкнули в бронзовій посудині.
Відомі нащадки бога
У Гермеса було багато дітей — від німф, богинь і смертних жінок. Майже кожен успадкував від батька якусь рису: музичний слух, спритні руки чи любов до природи. Ось найвідоміші з них.
- Пан: бог дикої природи, лісів і пастуших отар, постійний супутник німф. Грав на сопілці, а раптовий жах, що охоплює мандрівників у глухих лісах, греки називали «панічним» страхом — звідси й слово «паніка».
- Гермафродит: син Гермеса та богині кохання Афродіти. Юнак об’єднав у собі чоловічу й жіночу природу після злиття з німфою Салмакідою.
- Автолік: вправний злодій і хитрун, який умів змінювати подобу викрадених речей, щоб власники їх не впізнали. Дід героя Одіссея.
- Керікс: перший священний вісник в Елевсіні та засновник афінського жрецького роду Керіків. Його нащадки відповідали за проведення Елевсінських містерій — таємних свят на честь богині родючості Деметри.
Слід Гермеса проглядає і в долях найбільших героїв міфів. Його син Автолік навчав боротьби юного Геракла, а онукові дав ім’я Одіссей. Саме від діда той успадкував славу неперевершеного хитруна — і ця слава пройшла з ним увесь шлях із Трої додому.
